Планування сталого землекористування на основі теорії послуг екосистем: приклад обґрунтування технологічного рішення

Важливість послуг екосистем для добробуту людини у все більшій мірі визнається у політиці багатьох країн на місцевому, національному та міжнародному рівнях. В Україні ця концепція все ще не отримала належної уваги, а тому і не знайшла практичного застосування. Незважаючи на деякі обмеження та методологічні проблеми оцінювання послуг екосистем, інтеграція таких оцінок у процеси прийняття управлінських рішень має стати пріоритетним завданням у сфері менеджменту природних ресурсів, зокрема у сфері планування землекористування. Роль лісового та аграрного секторів особливо важлива у цьому контексті, оскільки в Україні послуги екосистем у лісовому господарстві до уваги не беруться, а термін «послуги агроекосистем» ще навіть не набув поширення у наукових публікаціях, а тим більше на практиці. Оцінювання послуг екосистем необхідно здійснювати на засадах системного підходу шляхом інтеграції екологічних, економічних і соціокультурних оцінок. Це дасть змогу забезпечити розуміння вигод, отриманих від екосистем, і витрат, пов'язаних з їх використанням. Врахування вартості послуг екосистем внаслідок збереження певних типів рослинності у ландшафті (напр., лісів) та вигід від відмови заподіяння шкоди довкіллю дає змогу розрахувати еколого-економічні вигоди від впровадження нових технологій виробництва. Як приклад у статті розрахована еколого-економічна вигода від впровадження технології виготовлення деревинно-солом’яних плит  на основі врахування вартості послуг лісових екосистем та вартості екологічних вигод від відмови заподіяння шкоди довкіллю спалюванням соломи і післяжнивних решток.