
Трав’яне вкриття і запаси лучних кормів для утримання Cervus elaphus L.
Author(s) -
Vasyl Mazepa,
Bohdan Kolisnyk,
Pavlo Khoetskyi
Publication year - 2019
Publication title -
naukovì prasì/naukovì pracì lìsìvničoï akademìï nauk ukraïni
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2616-5015
pISSN - 1991-606X
DOI - 10.15421/411937
Subject(s) - phragmites , juncus , botany , solidago canadensis , biology , phalaris arundinacea , invasive species , ecology , wetland
Охарактеризовано видовий склад, проективне вкриття, трапляння, рясність та запаси трав’яного вкриття на землях, які вийшли із сільськогосподарського користування в умовах Західного Полісся України. Для можливого створення вольєри та утримання оленя лісового виділено п’ять біотопів: свіжі суходільні луки, вологі луки, сирі луки, зарості верби з очеретом, сільськогосподарські землі (рілля). Наведено характеристику відносного поїдання виявлених видів трав’яних рослин оленем. У межах колишніх сільськогосподарських земель обліковано 71 вид судинних рослин. Найбільшу кількість видів трав відзначено на пробних площах суходільного та вологого лугу, відповідно, 27 і 25 видів. В умовах суходолу за проективним вкриттям переважають п’ять видів рослин, загальне проективне вкриття яких становить 53%. Домінуючими травами вологих лук є Solidago canadensis L., Juncus conglomeratus L., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Deschampsia caespitosa (L.), Phalaroides arundinacea (L.) Rausch. Загальне проективне вкриття панівних трав становить 71%. У верболозах, де ростуть ламка, козяча та сіра верби, а також зрідка трапляється слива, зареєстровано найменше видове різноманіття трав. Тут переважає Phragmites vulgaris Samp., трапляння якого досягає 80%, а проективне вкриття – 60%.
Рясність трав’яного вкриття у межах лучної ділянки поступово зменшується від 87% у верболозах до 76% в умовах вологого та 65% – суходільного лугу. У приболотній смузі видова насиченість літньо-осінніх трав становить лише 10 видів з домінуванням гідрофільної рослини Phalaroides arundinacea (L.).
В умовах сирого сугруду (болото) та вологого субору (вологі луки) зареєстровано найбільшу масу трав’яних рослин, відповідно 2,5 кг/м2 та 1,3 кг/м2. Найменша маса трав є характерною для свіжого лугу та верболозів із заростями очерету: 0,45 та 1,09 кг/м2. Більшість видів трав’яних рослин, що ростуть у різних досліджуваних лучних біотопах Західного Полісся, поїдають олені і можуть бути використані для забезпечення їхніх кормових потреб у вольєрному розведенні.