Динаміка залежності надземної фітомаси букових деревостанів від їхніх таксаційних показників у переважаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат

Розроблено регресійні моделі залежності основних компонентів надземної фітомаси в абсолютно сухому стані від середньої висоти, середнього діаметра та відносної повноти деревостанів бука лісового в умовах вологого сугруду та вологого груду. Для отриманих за результатами табулювання функцій значень компонентів надземної фітомаси де­ревостанів бука лісового в обох досліджуваних типах лісорослинних умов простежено збільшення фітомаси із зростанням значення середніх висоти та діаметра стовбура. У типі лісорослинних умов С3 значення фітомаси деревини стовбура у досліджуваному діапазоні середніх висот зростають від 10,5-16,8 до 318-331 т×га-1, тоді як у типі лісорослинних умов D3 збільшення відбувається від 9,9-16,2 до 314-327 т×га-1. Різниця частки у значеннях цього показника зменшується із збільшенням середніх значень і висоти і діаметра стовбура. Аналогічну тенденцію простежено для фітомаси кори стовбура, кори гілок та загальної надземної фітомаси букових деревостанів. Для таких компонентів, як фітомаса деревини гілок та фітомаса листя зі збільшенням значень середньої висоти та середнього діаметра деревостану встановлено збільшення частки різниці між цими значеннями у досліджуваних типах лісорослинних умов. Вищі значення компонентів надземної фітомаси – в умовах вологого сугруду, порівняно із вологим грудом. Значення загальної надземної фітомаси збільшуються в типі лісорослинних умов С3 від 18,7-26,8 т×га-1 за висоти 4 м до 415-438 т×га-1 за висоти 34 м, а в типі лісорослинних умов D3 – від 17,7-25,6 т×га-1 до 412-426 т×га-1. Частка різниці між значеннями загальної надземної фітомаси в межах ступеня висоти зменшується зі збільшенням середнього діаметра.