Класифікаційна модель внутрішньозональної різноманітності лісів

Обґрунтовано розуміння едафічної сітки Крюденера-Погребняка як сполученої класифікації лісів і грунтів у межах однорідних за кліматом регіонів. Вихідним пунктом є виділення зон, у горах – висотних поясів. Подібні за складом типи лісу в різних зонах, наприклад соснові бори, рекомендовано відносити не до однакових, а до аналогічних типів, характеризуючи їх специфіку в різних зонах. Вивчення грунтів як середовища існування потрібно проводити з наголосом не тільки на їхню генетичну приналежність, оцінювану за будовою верхніх горизонтів, але, насамперед, на їхній мінеральний склад, що проявляється через гранулометричний склад, який визначає рівень забезпеченості грунтів елементами живлення рослин і водно-фізичні властивості. Більшість високопродуктивних насаджень у різних зонах приурочені до ділянок, які знаходяться на шляхах міграції грунтового стоку, що створює на них своєрідні умови природної гідропоніки. Так, зокрема, Брянський масив приурочений до земель, по яких йде міграція багатого мінеральними сполуками стоку зі Середньоросійської височини в низинне Полісся. Більше того, стійке співіснування лучних степів і дібров в Лісостепу зумовлено тим, що діброви формуються на корінних берегах річок, на яких концентрується грунтовий стік різної інтенсивності з вододілів. Звичайні ґрунтові дослідження не дають змоги виявити наявність такого стоку. Про нього можна судити за помітно більшою зволоженістю грунтів у найбільш посушливі періоди вегетації. Найбільш важливим є встановлення лісовими типологами факту того, що вся зональна і внутрішньозональна різноманітність природи зумовлена родючістю поверхні Землі, відмінностями в її забезпеченості екологічними ресурсами. Встановлено жорстку зумовленість складу і продуктивності лісових насаджень трьома основними лімітованими екологічними ресурсами клімату і грунтів – теплом, вологою і живленням, які формують в підсумку той чи інший рівень родючості середовища. Взаємно зумовлені лісотипологічні класифікаційні моделі лісів та їх середовища, кліматична – в координатах кількості тепла і атмосферних опадів та едафічна – в координатах вмісту основних елементів живлення рослин і доступної вологи в грунті, дають змогу систематизувати зональну і внутрішньозональну різноманітність не лише лісів, але й природи загалом.