Використання типологічного потенціалу основних лісотвірних порід в умовах Поділля

Наведено результати дослідження лісотипологічного потенціалу основних лісотвірних порід насіннєвого та вегетативного походження. Виявлено низку відмінностей між темпами росту та продуктивністю насіннєвих і порослевих насаджень основних лісотвірних порід Поділля. З'ясовано, що різниця між запасами дуба звичайного вегетативного походження модальних та оптимальних деревостанів чітко простежується вже у 2 класі віку. Найбільша різниця в запасі проявляється у віці 100 років і становить майже 50 %. Встановлено, що у дубових деревостанах насінного походження різниця між оптимальними та модальними деревостанами найбільше проявляється у 110-річному віці і продовжує зростати до 140 років. Також вивчено лісотипологічний потенціал насіннєвих ясеневих деревостанів. У ході проведених досліджень з'ясовано, що значне зниження запасу модальних ясеневих деревостанів спостерігається у 80–100-річному віці. Підраховано, що у 140-річному віці запас деревини в модальних деревостанах виявився на 170 м3∙га-1 нижчим, ніж в оптимальних. У букових деревостанах з віком відмінності за запасом між оптимальними і модальними показниками значно посилюються і у 80-річному віці різниця становить 100 м3∙га-1. За зведеними даними, середній оптимальний запас для основних деревостанів Поділля становить близько 340 м3∙га-1. Величина фактичного запасу становить 237 м3/га. Відхилення середніх запасів деревостанів становить 104 м3∙га-1 (32 %). Найбільші втрати від недовикористання лісорослинного потенціалу та запровадження неефективних лісогосподарських методів характерне для дубових (50,1 %) та букових (30,3 %) деревостанів. Згідно з отриманими даними встановлено, що основна частка втрат продуктивності деревостанів зумовлена недовикористанням лісорослинного потенціалу (32,04 %). Втрата від інших факторів є незначною і не перевищує 1 % від загального запасу деревини.