ОПТИМІЗАЦІЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ФУНКЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ КРАЇНИ

Земельні ресурси України характеризуються низьким рівнем заліснення та неефективним використанням площ сільських господарств. Заліснення є зовнішнім непрямим чинником ефективності сільськогосподарського виробництва, оскільки впливає на корисність та виробничі можливості неринковим шляхом. Проблему раціонального використання земельних ресурсів у дослідженні розглянуто як задачу максимізації функції суспільного добробуту на національному рівні, у якій визначається частка лісів та сільськогосподарських земель у загальній площі держави на основі їх ефективності на одиницю площі. Зростання заліснення території України буде ефективним, якщо воно буде забезпечено завдяки малопродуктивним сільськогосподарським землям.