Вплив організаційної культури на інноваційний потенціал підприємства

Кожна організація як соціально-економічна система зазнає впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, у свою чергу, організаційна культура (ОК) підприємства – продукт взаємозв’язку зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, отже, будь-який їх вплив визначатиме подальше становлення і розвиток ОК. Чинники як зовнішнього, так і внутрішнього середовища можуть мати позитивні або негативні тенденції до зміни. Проблемам дослідження сутності ОК та інноваційного потенціалу присвячено багато робіт як вітчизняних авторів, так і закордонних, але не виявлено взаємозв’язку структури й факторів ОК та інноваційного потенціалу. Отже, на нашу думку, питання виявлення впливу факторів проблемне. Його визначення дозволить спрогнозувати позитивну або негативну тенденцію зміни організаційної структури, що в результаті визначить можливість підвищення інноваційного потенціалу підприємства. Мета написання статті полягала у вивченні впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації на складники ОК й інноваційний потенціал підприємства. Для розкриття проблематики статті було детально структуровано поняття та визначено елементи, які містить ОК, а також визначено структуру інноваційного потенціалу, його складники. Порівняння структур ОК та інноваційного потенціалу засвідчило наявність спільних і взаємозалежних елементів. Глибший аналіз було проведено за допомогою визначення головних факторів ОК. Результати аналізу дозволили визначити місце ОК у структурі інноваційного потенціалу підприємства. Отже, можна зробити такі висновки. По-перше, структура ОК та інноваційного потенціалу містить спільний елемент – мікроклімат, який передбачає створення умов, що можуть сприяти розвитку інноваційності організації. По-друге, фактори ОК здебільшого формують структуру інноваційного потенціалу: особистість засновника – стиль управління, систему комунікацій; розмір організації визначає її структуру, наявність різних технологічних приміщень, можливість вільного переміщення персоналу та організацію праці. По-третє, технологія виробництва, прийнята в організації, визначає рівень її інноваційного потенціалу. Гнучкість ОК дозволяє інтенсивніше застосовувати й адаптувати на підприємстві інноваційні технології. Наукова новизна дослідження. Вперше сформульовано визначення ОК як моделі ключових елементів, істинно правильної і такої, яку передають новим членам колективу як певну догму. Практичне значення роботи полягає в узагальненні та порівнянні базових елементів ОК й інноваційного потенціалу і виявленні спільних рис, що дає можливість визначити роль формування та розвитку організаційної культури в підвищенні інноваційності підприємства. Подальшими завданнями визначимо аналіз впливу факторів на українські підприємства, виявлення проблем і розробку планів щодо їх усунення або попередження.