Діти в соціальних взаємодіях насельників Києво-Печерської Успенської лаври при її святинях (кінець XVIII – перші десятиліття XX ст.)

У статті, підготовленій на базі внутрішньомонастирських документів, а також спогадів сторонніх визначено вплив присутності немовлят і отроків (як серед святих, так і серед живих) на соціальні взаємодії між братією та відвідувачами Києво-Печерської Успенської лаври безпосередньо при шанованих святинях обителі в кінці XVIII – перших десятиліттях XX ст. Виявлено особливості взаємодій щодо мощей святих немовлят і отроків у Ближніх та Дальніх печерах. Охарактеризовано народні та внутрішньомонастирські звичаї, пов’язані з цими святинями. Виявлено спільні форми спілкування з жертводавцями, принципи розподілу дарів, а також різницю в задоволенні запитів богомольців зі спільними потребами. Простежено, наскільки діти-відвідувачі виділялися на етапі безпосереднього спілкування з братією при святинях серед загалу відвідувачів, передусім у печерах. Окреслено перспективи подальшого дослідження: поглиб­лене вивчення всіх етапів взаємодії між братією та організованими групами дітей, з родичами дітей-жертводавців, а також порівняння прикладу Лаври з іншими визначними центрами православного паломництва.