Основні напрями оновлення свят після повалення царизму (на матеріалах півдня України)

За допомогою комплексу робіт проаналізовано загальні напрями оновлення свят після зречення Миколою ІІ престолу та революційних подій 1917 р. Розглянуто особливості проведення перших постреволюційних свят, виокремлено особливості, фінансове забезпечення та їх соціальне сприйняття на півдні України. Продемонстровано святкові елементи, які зароджувалися та зникали в період політичних чварів та боротьби різних політичних сил. Акцентовано увагу на копіюванні релігійних традицій, модернізації у святковій культурі більшовиків, яка лише починала зароджуватися та сприйняття революційних зрушень церковними представниками. Виявлено перші кроки новоствореної влади в руслі антирелігійних зрушень у святковій культурі, які отримали один із перших проявів у 1920-х рр. Прослідковано взаємозв’язок свят між економічним становищем держави та вектори сприйняття святкових змін серед населення, у тому числі й нацменшин. Помічено, що свята відігравали роль ретрансляторів у суспільстві та дозволяли в максимально доступній, емоціональній формі донести провідні політичні ідеї більшовиків. На базі вивченого матеріалу виокремлено окремий вид післяреволюційного свята – визначально ідеологічний.