Організаційно-структурне оформлення вірменських громад Київщини та Кіровоградщини (1990 – перша половина 2010-х рр.)

У статті завершено аналіз процесів організаційно-структурного оформлення вірменських громад Центральної України, яким авторка присвятила свої публікації, присвячені особливостям інституціоналізації аналогічних вірменських осередків у Полтавській, Чернігівській та Черкаській областях. Дослідження структуризації Київської та Кіровоградської областей проведено з використанням переваг компаративістського підходу. Він дав змогу простежити як спільне, так і відмінне, зокрема виділити особливості, пов’язані зі «столичним» статусом Київщини. Щодо Кіровоградщини, то тут процеси фундації громад тривали з незначним запізненням, водночас вони були в першу чергу зумовлені труднощами, які переживало місцеве населення у зв’язку з різким зростанням чисельності іммігрантів. Формування осередків відбувалося з ініціативи активу, причому відсутність традиційного для спюрка церковного храму спонукало своєрідно компенсувати цей недолік створенням молодіжного та жіночого осередків. У цілому для становлення вірменських громад характерною була така ознака, як регіональність, тобто синхронність до вже існуючого адміністративно-територіального устрою. Завдяки праці активістів у другій половині 1990-х рр. вдалося напрацювати новітній досвід нормалізації відносин людей різних етнічних культур та дещо відмінних релігійних субкультур. Його буде використано для зміцнення вірменських громад у перші десятиліття ХХІ століття.