Взаємовідносини волі та інтелекту в системі поглядів А. Шопенгауера: вплив індійської філософії

У цій статті зроблено спробу дослідження взаємовідносин волі та інтелекту, які відіграють значну роль у визначенні різних аспектів філософської системи А. Шопенгауера. Всупереч сучасній йому домінуючій традиції раціоналізму, філософ постулює примат волі над інтелектом. Згідно з його поглядами, воля є первинною реальністю, а інтелект – одним із проявів первісної метафізичної волі у світі явищ, функцією головного мозку. Оцінка відносин волі та інтелекту змінюється на різних стадіях розвитку доказів мислителя, що дозволяє виділити декілька моделей таких відносин. Ця різноманітність певною мірою порушує логічність побудови філософської системи А. Шопенгауера та сприймається деякими дослідниками його робіт як парадоксальна. Зацікавленість А. Шопенгауера філософськими ідеями Сходу, зокрема індійськими Упанішадами, дає нам ключ до можливого тлумачення складних положень його філософії. Цій меті можуть сприяти ідеї давньоіндійського філософа Шанкари. Викладені в Адвайта-Веданті, вони стосуються ілюзорного світу проявів та істинної реальності, що знаходиться за межами людських знань. Також розглядається можливість раціонального та інтуїтивного пізнання істинного і феноменального світів.