Продуктивність сучасної освіти в контексті пристосування людини до життя в нових цивілізаційних умовах

У статті розглядаються підходи до аналізу продуктивності сучасної освіти в контексті цивілізаційних умов третього тисячоліття; аналізуються тенденції сучасного соціального розвитку через їх усвідомлення в контексті філософії освіти; автор акцентує увагу на розгляді поняття «освіта» як механізмі пристосування особистості до життя, інструменту трансляції культурних цінностей, соціальних норм і сенсожиттєвих установок; висувається аргументоване твердження, що сучасна освіта, незважаючи на безліч теорій, тенденцій, моделей, орієнтованих традиційно на гуманізм, не володіє достатнім ресурсом для формування людини майбутнього та забезпечення виживання людства в нових цивілізаційних умовах. Підкреслюється, що сучасна освіта повинна спрямовуватись на пристосування особистості до життя й нових цивілізаційних умов та нагромадження соціально значущого особистісного знання. Автор зауважує, що в сучасній освіті формується новий тип наукової раціональності; гуманістичний вимір сучасної освіти зумовлено й специфікою інформаційного суспільства, й змістом нового погляду на світооблаштування, детермінованого необхідністю вирішення глобальних проблем. У статті наголошується на актуальності положення, відносно якого довгостроковий стійкий розвиток на основі законів живої природи повинен стати домінуючою метою всіх країн світу, що вимагає сприймати і розуміти систему освіти, як продуцента суспільного авангарду, представники якого мають оволодівати такою системою знань, завдяки якій освічена людина буде здатна не тільки розуміти всю складність процесів і явищ оточуючого світу, пояснювати їх, але й конструктивно впливати на цей світ.