Перспективні моделі дослідження процесів політичної модернізації

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей акторної, структуралістської, фігураційної моделей політичної модернізації та конкретизації перспективних напрямів дослідження даних процесів в умовах сучасної політичної дійсності. Акторна модель політичної модернізації переміщує наукові дискурси на дослідження окремих стратегій діяльності політичних суб’єктів на індивідуальному та груповому рівнях у конкретних мікросоціальних ситуаціях і діяльнісних практиках. Водночас поза увагою залишаються дослідження значення та ролі певних структурних складових модернізаційних процесів. У рамках структураційної моделі були закладені основи поєднання мікро- та макрорівнів аналізу процесів політичної модернізації. Це актуалізувало необхідність дослідження суб’єкта модернізаційної діяльності, який в ході інституалізації набуває необхідних ресурсів та процедур для її ефективного здійснення. Фігураційна модель політичної модернізації актуалізувала наукові дискусії з окресленої проблематики в контексті визначення конкретних просторово-часових характеристик змін, впливу ендогенних та екзогенних факторів та продовжила пошуки попередніх моделей стосовно ролі інституалізованого в конкретній структурі суб’єкта в здійсненні модернізаційної діяльності на основі особистісних та організаційних ресурсів.