Адаптаційний потенціал як складова ідентифікаційних стратегій особистості

У статті аналізується адаптаційний потенціал особи як складова її ідентифікаційних стратегій та механізм множинних проявів соціального. Встановлено, що складовою соціальної ідентифікації особистості постає її соціальна адаптація, яка спирається у свою чергу на власний адаптаційний потенціал. З’ясовано, що адаптаційні здібності людини залежать не тільки від індивідуально­психологічних, фізіологічних властивостей особи, а й від її самоідентифікаційних ціннісних пріоритетів, які більшою мірою визначають рівень особистісних потреб й способи їх задоволення. Адаптаційний потенціал, отже, постає складною багаторівневою системою, яка знаходиться під впливом взаємодіючих та взаємодоповнюючих біогенних, соціогенних та культурогенних факторів. Домінуючу роль у цій взаємодії відіграють суб’єктивні ментальні настанови та стереотипи сприйняття людини. Кожному типу адаптаційних стратегій відповідає свій набір ціннісних орієнтацій, які визначають модель ідентифікаційної поведінки особи. Суспільство, будь­які елементи соціальної структури, як і особистість, зазнають на собі впливу процесів адаптації, в яких соціальне та індивідуальне динамічно поєднано й взаємозалежить одне від одного. Переосмислення самоідентифікаційних сенсоутворюючих складових впливає, врешті, на зміни форм соціальності, й моделює при цьому підґрунтя для появи нових типів соціальної адаптації, прояву адаптаційного потенціалу загалом.