Методологія дослідження політичної участі жінок: поєднання традиційної політичної теорії та гендерного підходу

Стаття присвячена формуванню методологічного інструментарію для дослідження громадськополітичної участі жінок на основі поєднання конвенційного політичного аналізу та гендерного підходу. Аналіз західної наукової літератури засвідчив, що у традиційній політичній теорії зазвичай жінки виключалися із кола політичних суб’єктів і їм приписувалася аполітичність. Внаслідок цього низький рівень політичної участі і інтересу до політики у жінок не вважалися проблемою наукового дослідження. Виявлено, що дана проблематика стала предметом наукового аналізу політичної науки після появи гендерних досліджень. У статті з’ясовано, що для дослідження політичної участі жінок найбільш доцільним є застосовувати методологію конвенційного політичного аналізу та гендерний підхід. Дане методологічне поєднання обумовлюється предметом дослідження, оскільки питання громадськополітичної участі відносяться до традиційних проблем сучасної політичної науки, а також тим, що у вітчизняній політології практично відсутні кількісні розрахунки за ознакою статі в аналізі громадськополітичної активності та представництва. Використання ж гендерного підходу дає можливість переосмислити і розширити традиційні поняття політичної науки для охоплення особистісного, суб’єктивного досвіду поряд із публічною, політичною діяльністю. Цей підхід пропонує розв’язання суспільних проблем з позицій рівноправності чоловіків та жінок, не в ракурсі їх будьякої ієрархії чи стратифікації, а з позиції їх рівноправного соціального партнерства. Гендерний підхід визнаний як найбільш перспективний у поєднанні із традиційним політичним аналізом для подальшого дослідження громадськополітичної участі жінок.