z-logo
open-access-imgOpen Access
Основні критерії класичної парадигми: методологічна та епістемологічна недостатність
Author(s) -
T. V. Korobkina
Publication year - 2015
Publication title -
granì
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2413-8738
pISSN - 2077-1800
DOI - 10.15421/1715142
Subject(s) - computer science
Ця робота присвячена аналізу пов’язаних між собою процесів: формування теорії пізнання і сучасної стадії розвитку суспільної та індивідуальної свідомості. Стаття спрямована на визначення критеріїв і меж класичної парадигми. Для класичної парадигми характерне мислення в рамках опозицій, де суб’єкт протиставлений об’єкту, дослідник досліджуваному, матеріальне ідеальному, дух природі і т.д. Частиною розв’язання багатьох нагальних проблем може стати звернення до феномена людини, що розуміється саме як вписана у світ цілісна істота, що включає духовний, соціальний, економічний, ідеологічний та інші рівні буття на противагу класичній парадигмі, що розчленовує людину на окремі атомізовані компоненти. Тому, на думку автора, одним з найперспективніших у постнекласичній парадигмі є холістичний/інтегральний підхід, бо для нього питання цілісності — одне з ключових. У роботі терміни «інтегральний» і «холістичний» використовуються як синонімічні. У розумінні сутності холістичних підходів автор ґрунтується на ідеях Ф. Капра, В.І. Черникової та ін. Інтегральний підхід дає можливість розглянути «об’єкт» дослідження з різних позицій, а також робить теорію наближеною до людини. Стаття адресована філософам, психологам, широкому колу читачів.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here