Рефлексивна модернізація: до проблеми її інтерпретації

У статті здійснюється аналіз сучасної соціологічної аналітики (У. Бек, Е. Ґіденс, П. Штомпка та інші) з позиції розкриття специфіки концепції рефлексивної модернізації, її особливостей, значення для пошуків способів передбачення, регулювання та контролю ризиків у суспільстві, виникнення яких зумовлено модернізаційними процесами. Стверджується, що концепція «рефлексивної модернізації» є певною мірою амбівалентною, оскільки поєднує одночасно в собі дві протилежні характеристики. З одного боку, за допомогою об’єктивного розкриття й аналізу дослідниками соціальних процесів створюються всі підстави сподіватись, що рефлексивність здатна впорядкувати модернізаційні процеси суспільства, їх наслідки й ризики з ними пов’язані. З іншого боку, рефлексія над соціальною реальністю як наслідком трансформацій модернізації не виступає гарантом уникнення очевидних елементів невизначеності та непередбачуваності. Встановлено, що позитивні, впорядковуючі складові рефлексивності можуть бути закреслені перевагою таких рис модернізаційного поступу, як експериментальність характеру суспільного розвитку, втратою контролю над цим процесом й подальшим зростанням ризиків та небезпек.