Проблеми інтеграції національної системи освіти до європейського освітнього простору

У статті досліджуються актуальні проблеми інтеграції національної системи освіти до єдиного європейського простору освіти, аналізується структурно-логічна сутність категорії «європейський освітній простір», визначаються об’єктивні та суб’єктивні компоненти, а також основні принципи розбудови загального освітнього простору в Європі. На основі порівняння загальноєвропейських та національних особливостей формування освітнього простору досліджуються об’єктивні та суб’єктивні протиріччя при інтеграції національної системи освіти до єдиного європейського освітнього простору. Європейська інтеграція стала основним вектором реформування національної системи освіти. Сьогодні, під час реалізації заходів щодо вдосконалення структури та механізмів управління, основою інтеграційних процесів у галузі освіти стає узгодження національних стандартів освіти, національних класифікаторів професій, загальнонаціональних та секторальних рамок кваліфікацій з європейськими системами кваліфікацій, забезпечення та оцінки якості освіти. Повноцінне та якісне входження до європейського освітнього простору вимагає вирішення ключових протиріч співвідношення національних документів, що регламентують освітньо-професійну діяльність з відповідними загальноєвропейськими документами (стандарти освіти, стандарти оцінки якості освіти, рамки кваліфікацій, класифікатори професій та ін.). Розбудова системи забезпечення якості освіти з її внутрішнім (університетським) та зовнішнім (національним) компонентами, які будуть узгоджені із стандартами і рекомендаціями Європейської мережі забезпечення якості (ENQA) є однією з ключових передумов для зняття таких протиріч.