Національні консультативно-дорадчі органи у системі публічного управління у сфері науки та вищої освіти

Предметом дослідження у статті стали організаційно-правові засади функціонування найвищих консультативно-дорадчих органів у сфері вищої освіти і науки, які створені при центральних органах публічної влади в Україні та деяких країнах Європи. Мета статті: на основі національної нормативно-правової бази Польщі, Чехії, Угорщини та Німеччини проаналізувати модель формування та функціонування національних дорадчих органів у системі управління наукою у цих країнах як суб’єктів вироблення національної наукової політики. Зокрема розглянуто місце у системі публічного управління таких інституцій: Національна рада науки та вищої освіти Польщі, Комітет наукової політики Польщі, Рада з питань досліджень, розвитку та інновацій Чехії, Національна Рада досліджень, інновацій та наукової політики Угорщини, Німецька наукова рада тощо. Доведено, що консультативні органи є елементом системи публічного управління та суб’єктом вироблення національної наукової політики. Вони сформовані у демократичний спосіб відповідно до принципів розподіленого врядування та, переважно, інституційного представництва. У статті проаналізовано деякі аспекти концепції створення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, закладеної у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність», зокрема у контексті аналогічних європейських організацій. Розгляд концепції створення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій з урахуванням адміністративно-управлінських ризиків може бути застосований під час імплементації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».