Принцип децентралізації влади як ключовий вектор модернізаційних перетворень у системі державного управління соціальним розвитком регіонів

У статті обґрунтовано роль децентралізації влади та управління у формуваннізасад якісного оновлення змісту державного впливу на соціальні процеси регіональнихсистем. Узагальнено сучасні теоретичні підходи до розгляду цієї проблематикив теорії державного управління та визначено зміст і форми децентралізації, окреміїї складові, типи та моделі здійснення. Робиться акцент на двох основних аспектахдецентралізації влади: розмежування повноважень та відповідальності між центральним,регіональним та місцевим управлінням, а також розширення можливостейучасті громадян у вирішенні політичних, економічних та соціальних проблем.На основі теоретичного аналізу обґрунтовано, що імплементація децентралізаційнихявищ у систему державного управління соціальним розвитком регіонів має здійснюватисяу чотирьох основних напрямах: інституційному (вдосконалення організаційноїструктури державного управління соціальним розвитком регіонів, чітке визначенняорганів влади, а також організацій та установ, наділених повноваженнямищодо вирішення соціальних проблем місцевого значення); функціональному (законодавчевизначення та розмежування функцій і повноважень усіх суб’єктів управлінськоїдіяльності з питань забезпечення соціального розвитку регіональних систем);інфраструктурному (модернізація сектора соціальних послуг, здатного забезпечитидоступність та належну їх якість) та фінансовому (вдосконалення фінансових механізмівреалізації завдань забезпечення соціального розвитку територій). При цьому,кожен з перелічених напрямів має здійснюватися в контексті та з урахуванням вітчизняноїпрактики реформ системи органів державної влади та створення ефективногомісцевого самоврядування в Україні.