Пропозиції щодо організаційної структури системи державного управління військово-технічною політикою України

У статті запропоновано організаційну структуру системи державного управління військово-технічною політикою. Проаналізовано та зроблено висновок, що управління військово-технічною політикою, як єдиною цілісною системою, покладено в основу побудови системи державного управління. Зв’язок організаційної структури державного управління військово-технічною політикою та розвиток її теорії сприяє успішній діяльності у військово-технічній сфері. У статті виділено сфери взаємодії військово-технічної політики з іншими системами. Автор зауважує, що військово-технічна політика може розглядатися як визначений результат взаємодії багатьох систем, які, у свою чергу, відчувають обмежений вплив військово-технічної політики, що, відповідно, може підвищувати ефективність функціонування кожної із взаємодіючих з нею систем. Автор надає пропозиції щодо організаційної структури системи державного управління військово-технічною політикою, основними з яких є: можливість збалансованого врахування у військово-технічній політиці: політичних, воєнних, економічних, ресурсних, моральних, культурних, соціальних, освітніх і інших інтересів держави, суспільства, різних груп населення і окремих членів; спроможність швидко встановити раціональну технологію діяльності держави у військово-технічній сфері і її складових, у тому числі технологію розробки, створення і виробництва нових зразків, комплексів і систем ОВТ з урахуванням світових тенденцій їх розвитку і розвитку світової військової промисловості; спроможність координації діяльності органів виконавчої влади, міністерств і відомств у військово-технічній сфері шляхом указів, доручень і розпоряджень вищої посадової особи України у реальному режимі часу; можливість встановлення єдиної політики держави щодо основної продукції військового призначення і ресурсів, які потрібні для її виробництва у прийняті строки.