Інтерпретація концепту «державна служба» з позицій організаційного підходу

У статті визначено і конкретизовано методологічні обґрунтування державної служби з позицій теорії організації, проаналізовано евристичні можливості організаційного підходу до досліджуваної проблеми і її рішення, наведено ознаковий опис державної служби як соціальної організації. Автор робить висновок про те, що в умовах, коли організації співіснують у взаємодії, яка включає флуктуації, дисипації, конкуренцію, конкурси тощо, забезпечення стабільності державної служби пов’язане із збереженням загальної структури для самовідтворення. Структура виступає як складна, розгалужена система взаємодій і взаємин соціальних суб’єктів, процес упорядкування елементів і відносин. Вона є основою для стабілізації взаємин і взаємодій з громадянським суспільством, що зараз необхідно для підвищення ефективності державного управління. Організаційна структура державної служби також є формою поділу і кооперації управлінської діяльності, стійкою схемою розподілу її цілей, завдань і функцій, виступає матеріальним носієм і засобом їх реалізації. Дана структура є фактором стабілізації.