Суб’єкти політичної пропаганди

Стаття ставить проблему суб’єктів політичної пропаганди як сил, що виступають активним початком здійснення пропагандистської діяльності. Автор доводить, що суб’єкти пропаганди управляють процесом регулювання політичного сприйняття суспільства, в результаті чого стає можливим досягнення їх політико-владних інтересів. Процес пропаганди є взаємодією суб’єктів та об’єктів пропаганди з приводу розподілу владних потенціалів та можливості прийняття тих чи інших політичних рішень. Згідно з думкою автора, до суб’єктів доцільно відносити ті сили, які мають свої політико-владні інтереси та зацікавлені в їх реалізації. До об’єктів необхідно відносити соціальні сили, за рахунок впливу на які розширюються можливості та посилюється ефективність прийняття та реалізації політичних рішень. Суб’єкт пропаганди є активною, ініціюючою, керуючою та / або контролюючою стороною пропагандистських відносин. Суб’єкт пропаганди – це особа, група або інстанція, що управляє розповсюдженням пропагандистського знання, моделей сприйняття та реакцій, що нав’язуються об’єктам пропаганди як легітимні, найбільш виправдані та природні в умовах певної політичної реальності. Об’єктами пропаганди виступають суспільство в цілому, цільові аудиторії, соціальні сегменти та групи, що об’єднані економічні, культурними, релігійними та іншими інтересами, громадські та політичні організації, політичні лідери та чиновники.