Срібненська кільцева структура (Дніпровсько-Донецька западина) — можливий полігон освоєння вод- невого потенціалу земних надр

Поняттю “труба дегазації” найбільш повно відповідають вулкано-тектонічні кільцеві структури. Ендогенний водень розглядається як головний фактор їх формування під час як “гарячої” (експлозивної), так і “холодної” (висхідна міграція легких газів) фаз. Саме з ними в першу чергу мають бути пов’язані водневі та гелієві (а також різноманітні гібриди) родовища. З цього приводу на особливу увагу заслуговують кільцеві структури типу давніх мегакальдер з подальшою тривалою геологічною еволюцією з різноманітними проявами перколяційних процесів, обумовлених висхідною міграцією легких газів (насамперед водню та гелію). Типовим прикладом такої кільцевої структури (тривало функціонуючі природні труби дегазації) є Срібненська вулкано-тектонічна депресія в Дніпровсько-Донецькій западині. Вона характеризується давнім закладанням (протерозой), експлозивним вулканізмом у девоні, накопиченням чорносланцевих відкладів у ранньому карбоні, ознаками багатократної активізації висхідної міграції водню в палеозої, мезозої та кайнозої, включаючи нео- та актуотектонічні етапи. Інтенсивна воднева дегазація підтверджується наявністю мікро- та нановключень часток самородних металів (включаючи такі оксифільні елементи, як Al, Zn, W та ін.). В статті наведена порівняльна характеристика Срібненської вулкано-тектонічної кільцевої структури та кальдери Узон (Східна Камчатка). Показано, що є усі підстави розглядати Срібненську кільцеву структуру та її обрамлення як ексклюзивний пошуковий об’єкт на ендогенний водень.