ІВАН ФРАНКО В КОНЦЕПЦІЇ ЛЕОНІДА ФРІЗМАНА

Мета. Стаття присвячена аналізу концептуальних підходів  видатного українського вченого Л. Фрізмана (1935 – 2018) до творчості та особистості І. Я. Франка в монографії Л. Фрізмана «Иван Франко: взгляд на литературу» (2017), яка розглядається в контексті сучасного літературознавства, в тому числі й франкознавства. Дослідницька методика. Для аналізу використаний синтез основоположних методів і принципів наукового дослідження, серед яких перш за все герменевтичний, порівняльно-зіставний, типологічний, поетологічний, біографічний у їх взаємозв’язку і доповнюваності. Результати дослідження. В статті послідовно розкривається проблема Іван Франко в концепції Л. Фрізмана, акцентована специфіка фрізманівського дискурсу, підкреслена його смислотворча функція, завдяки чому розширились можливості для поглибленого осмислення критичного доробку І. Франка, котрий доказово представлений як письменник і критик світового масштабу. Наукова новизна. У ході дослідження схарактеризований внесок Л. Фрізмана в наукове осмислення специфічних рис письменницької критики І. Франка через мову письменника, поетику заголовків статей, епіграфів до них, поєднання критики з публіцистикою, жанрово-композиційне різноманіття, художні засоби, через організацію (полі)діалогичної ситуації; конкретизовано поняття «І. Франко – письменник світового рівня». Практичне значення. Отримані результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення творчості не тільки І. Франка, але й інших письменників, які виступають з критичними статтями. Наукові спостереження та висновки можуть лягти в основу лекційних курсів у вишах з історії російської, української та зарубіжної літератур кінця ХIХ – початку ХХ століття і теорії літератури, використані в шкільному викладанні історії української літератури та характеру віддзеркалення літературного тексту в інших видах мистецтва.