КАРПАТИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ МЕНТАЛЬНОСТІ ГУЦУЛІВ

У статті обґрунтовується ідея впливу природного середовища, у даному випадку гірського, на формування особистості жителів гір, їх ментальності. Саме від навколишнього природного і соціального середовища, способу господарювання, традицій і звичаїв, вірувань, культури життєдіяльності і спілкування залежить формування психології горянина, його менталітет. Досліджуючи проблему впливу гірського середовища на розвиток та формування ментальності горян, ми звертаємо увагу на те, що життя спільноти в горах сьогодні вирізняється високою духовністю, а не розвинутими технологіями, а також багатими своєрідними традиціями, які необхідно поєднати з інноваційними видами і методами діяльності. Дослідники намагаються вникнути в реальний процес збалансування технологічної раціональності і ще не втраченої духовності, сьогоднішнього прагматизму і романтизму гірських спільнот, наступальної підприємливості і природолюбності мешканців гір. Для гуцульського менталітету характерне особливе осмислення природи та ставлення до неї. Між ментальністю і ставленням людей до природи існують тісні і непрості взаємини. Люди залежать від природи, природа – від людей. На це звертали увагу ще давньогрецькі мислителі. На думку автора дослідження, на формування ментальності такої специфічної етноспільноти, як гуцули, не можуть не вплинути сили природи. З давніх-давен по високогір’ю розселялись люди сміливі, сильні і незалежні. Боротьба із силами природи, специфічна система виховання, що ґрунтувалась на засадах етнопедагогіки, трудових традицій і народних звичаїв, – усе це формувало почуття незалежності і власної гідності.