“EX PAGANIS CHRISTIANOS ESSE PATRAVIT”: КОГО ВІДПРАВИВСЯ ХРИСТИЯНІЗУВАТИ НІТРАНСЬКИЙ ЄПИСКОП ВІХІНГ?

Стаття присвячена проблемі визначення географічних меж місіонерської діяльності нітранського єпископа Віхінга після його висвячення у Римі папою Іоаном VIII у 880 р. Шляхом перехресного аналізу агіографічних текстів, епістолярних джерел та інших наративів кінця ІХ – першої половини  Х ст., а також окремих археологічних пам’яток автор намагається реконструювати харатер церковно-політичних взаємин держави великоморавського князя Святоплука останньої чверті ІХ ст. із сусідніми gentes і визначити, ким був згаданий у листі баварського єпископату до папи Іоана ІХ “neophita gens”, до котрого, з волі Святоплука та папи Іоана VIII, відправився з місією нововисвячений єпископ Віхінг. Незважаючи на те, що населення новозавойованих чи інкорпорованих великоморавським князем територій не завжди було язичницьким чи неофітським, експансійна політика Святоплука зазначеного періоду переважно супроводжувалася християнізаційними, або ж євангелізаційними місіями духівництва з моравського архієпископства Мефодія та його суфраганів, одним з яких і був нітранський єпископ Віхінг. Автор приходить до висновку, що місія останнього у перші роки після отримання єпископського сану у Римі у 880 р. скеровувалася на землі Потисся, завойованого Святоплуком близько 881/882 р. і цілком вписувалася у контекст експансійної політики правителя Великої Моравії. Ключові слова: Нітранське єпископство, баварський єпископат, Віхінг, “neophita gens”, болгари, Потисся.