БОГОСЛУЖБОВІ КНИГИ XVII–XX СТОЛІТЬ З КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА “ДАВНІЙ ГАЛИЧ”

Стаття присвячена колекції богослужбових книг XVII–XX ст., котрі зберігаються у Національному заповіднику “Давній Галич”, або досліджувалися науковцями установи впродовж 1994–2018 рр. Головними об’єктами студій стали понад 50 екземплярів книг, що походять з парафій галицької церковної організації. Головно серед опрацьованих пам’яток домінують Євангеліє, Тріодь, Служебник, Мінея, Часослов, Октоїх, Псалтир, Анфологіон та Апостол.  Особливу увагу приділено проблемі каталогізації стародруків, а також вивченню їх у контексті джерелознавчої перспективи. Важливий елемент дослідження становлять покрайні написи, насамперед представлені фундаційними текстами, які часто інформують сучасників про вже неіснуючі храми, фіксують імена жертводавців, священнослужителів та дяків. Разом з тим на сторінках книг трапляються й неординарні замітки, наприклад фрагмент колядки, літописні свідчення чи виправлення літургійних текстів здійснені з конфесійних мотивів. Відтак, комплекс пам’яток, умовно детермінований, як галицькі церковні стародруки відкриває широкі перспективи для подальших історичних та релігієзнавчих студій краю.  Ключові слова: Галич, стародруки, богослужбові книги, церкви, монастирі, покрайні записи.