ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

У науковій роботі здійснено теоретичний аналіз особливостей розвитку мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування розвитку мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями. Завдання дослідження – висвітлити теоретичний аналіз наукової літератури, як класичних, так і сучасних досліджень, щодо проблеми вивчення; розглянути причини інтелектуальних порушень; висвітлити ступені інтелектуальних порушень за міжнародною медичною класифікацією (МКХ-10, DSM-IV-TR); проаналізувати специфіку розвитку мовлення у різних категорій дітей з інтелектуальними порушеннями. У результаті науково-теоретичного дослідження було визначено, що, залежно від своєрідності порушень та ступеня уражень кори головного мозку, мовленнєвий розвиток у дітей з інтелектуальними порушеннями має свої особливості. Визначено, що причинами інтелектуального недорозвинення є органічний вплив несприятливих чинників у пренатальному, натальному та постнатальному періодах розвитку дитини. Аналіз наукового дослідження вказує, що діти з інтелектуальними порушеннями мають усі форми порушень мовлення. У структурі системного мовленнєвого недорозвинен­ня переважає семантичний дефект. Причини порушень мовлення визначаються ступеневою неврологічною симптоматикою. Медичний вплив, навчально-корекційна робота можуть наблизити деякі категорії дітей до типового мовленнєвого розвитку. Визначені аспекти дитячої логопатології вказують на специфіку психофізичних порушень. Основою мовленнєвої сформованості у дітей є розвиток сприймання звуків мови, правильна звуковимова, розуміння смислу слів, збагачений словниковий запас, морфологічно-синтаксична правильність мовлення, здійснення розповіді, переказу, діалогу, використання мовлення в соціальних ситуаціях.