ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ, ОБМЕЖЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я ПРИ ВИКЛАДАННІ КЛІНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ

У статті проаналізовано використання Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) для вдосконалення викладання клінічних дисциплін бакалаврам та магістрам із спеціальності «Фізична терапія. Ерготерапія». Враховуючи сучасну парадигму охорони здоров’я та фізичної терапії з їх фокусуванням на функціонуванні людини, її активності й участі, реабілітаційний діагноз має базуватися на МКФ. Фізичному терапевту необхідно у своїй клінічній практиці орієнтуватися не на клінічний діагноз, а на МКФ в якості основи для постановки реабілітаційного діагнозу. На кафедрі медичної реабілітації при проведенні практичних занять з клінічних дисциплін для бакалаврів та магістрів зі спеціальності «Фізична терапія. Ерготерапія» на основі обстеження пацієнта в межах компетенції фізичного терапевта складається список проблем, сформульованих у категоріях МКФ (функція, активність, участь), проводиться кількісне оцінювання прояву порушення або обмеження та визначається роль фактора зовнішнього середовища, після встановлення реабілітаційного діагнозу складається програма реабілітації, ефективність якої контролюється також за допомогою МКФ. Бакалаври та магістри зі спеціальності «Фізична терапія. Ерготерапія» повинні навчитись орієнтуватися в МКФ і використовувати її для встановлення реабілітаційного діагнозу та розробки реабілітаційних програм.