ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ЕКВІВАЛЕНТА СТРОМИ РОГІВКИ, ОТРИМАНОЇ МЕТОДОМ ДЕЦЕЛЮЛЯРИЗАЦІЇ

Вступ. У результаті збільшення військового, дорожньо-транспортного і побутового травматизму проблема дефіциту донорського матеріалу особливо актуальна. Величезний дефіцит донорського матеріалу для кератопластики змушує шукати додаткові джерела трансплантаційного матеріалу, методики виготовлення та використання ксеногенних трансплантатів. Одним з таких матеріалів є рогівка свині, яка за своєю структурою і біомеханічними параметрами має схожість з рогівкою людини. Мета дослідження – вивчити елементний склад еквівалента строми рогівки, видаленої з очей свиней та отриманої методом децелюляризації з метою подальшої можливості її застосування як матеріалу для кератопластики. Методи дослідження. Рогівкову оболонку, одержану з видалених очей свиней, розміщують у середовищі для культивування тканини, після чого проводять її децелюляризацію. Обробляють 0,5 % розчином додецилсульфату натрію при постійному струшуванні; обробляють ультразвуком (тричі), проводять інкубацію за наявності ензимного розчину папаїну; промивають буферним розчином (pH 6,5), центрифугують. Поміщають у розчин полівінілпіролідону для зберігання. З метою визначення елементного складу біологічних зразків у роботі використали фотоколориметричний та атомно-абсорбційний методи ­аналізу. Результати й обговорення. Досліджено елементний склад еквівалента строми рогівки, отриманої методом децелюляризації. За результатами атомно-абсорбційного аналізу, в децелюляризованій рогівці свиней ідентифіковано 14 макро- та мікроелементів. Серед макроелементів найбільшою була кількість натрію – 8323 мг/кг повітряно-сухої проби, калію – 1163 мг/кг, магнію – 618 мг/кг, кальцію – 224 мг/кг. Масова частка мікроелементів у досліджуваному об’єкті перебувала в такій послідовності: залізо – 755 мг/кг, кобальт – 296 мг/кг, нікель – 103 мг/кг, титан – 13,2 мг/кг, цинк – 7,9 мг/кг, манган – 4,5 мг/кг, силіцій – 6,2 мг/кг, купрум – 5,7 мг/кг, лантан – 0,4 мг/кг. Найменшою була кількість срібла – 0,03 мг/кг. Висновок. Перспективними для подальших досліджень є всебічне вивчення та вдосконалення використаного методу децелюляризації рогівки тварин з метою отримання біоінженерних зразків для їх подальшої кератопластики, що дозволить вирішити актуальну проблему трансплантології – отримання донорського матеріалу.