ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В БРОНХАХ МОРСЬКИХ СВИНОК У ПАТОГЕНЕЗІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ Й ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКА ТА ЇХ ФАРМАКОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ

Вступ. Лікарі практичної охорони здоров’я досить часто спостерігають різне поєднання захворювань, у тому числі трапляються випадки бронхіальної астми і виразкової хвороби шлунка, які, безперечно, обтяжують перебіг цих недуг та лікування. Мета дослідження – вивчити стан прооксидантної і антиоксидантної систем у бронхах морських свинок за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми (ЕБА) та експериментальної виразкової хвороби шлунка (ЕВХШ) до лікування і після застосування антиоксиданта тіотриазоліну. Методи дослідження. Експериментальне дослідження проводили на 64 морських свинках (самцях) масою 180–220 г, яких поділили на 6 груп по 9 тварин у кожній, крім 1-ї (10 тварин). До 1-ї групи (контрольної) входили інтактні морські свинки, до 2-ї – тварини з ЕБА та ЕВХШ (5-та доба), до 3-ї – морські свинки на 19-ту добу поєднаного модельного процесу, до 4-ї – тварини з ЕБА й ЕВХШ (26-та доба), до 5-ї – морські свинки на 33-тю добу ЕБА та ЕВХШ до лікування, до 6-ї –етварини з ЕБА й ЕВХШ після застосування тіотриазоліну внутрішньом’язово в дозі 100 мг на 1 кг маси щодня впродовж 10 діб (з 23-ї до 33-ї) експерименту. Результати й обговорення. Результати біохімічних досліджень свідчать про те, що за умов розвитку ЕБА та ЕВХШ спостерігали характерні ознаки розвитку оксидантного стресу, що проявлявся надмірним утворенням продуктів ліпопероксидації на тлі депресії ензимної ланки антиоксидантної системи. Введення тіотриазоліну призводило до суттєвого зниження вмісту дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду в бронхах – відповідно, на 44,3 % (р1≤0,05) та 38,5 % (р1≤0,05), а також підвищення рівня супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази в бронхах – відповідно, на 32,1 % (р1≤0,05), 38,3 % (р1≤0,05) та 35,1 % (р1≤0,05) порівняно з групою тварин, яких не піддавали впливу цього препарату. Висновок. Результати проведеного впродовж 10 діб лікування тіотриазоліном показали достовірне пригнічення надмірної активності ліпопероксидації з одночасним підвищенням активності антиоксидантної системи в морських свинок при експериментальній бронхіальній астмі та експериментальній виразковій хворобі шлунка.