Показники ендогенної інтоксикації у щурів при доброякісній гіперплазії простати на тлі токсичної дії етанолу

Резюме. Доброякісна гіперплазія простати серед урологічних захворювань чоловіків старшого віку посідає вагоме місце з тенденцією до зростання. Найпоширенішою соціальною проблемою є вживання алкоголю. Його токсичної дії зазнають багато систем та органів, адже він легко взаємодіє з багатьма процесами життєдіяльності організму. За рахунок синдрому ендогенної інтоксикації ми можемо оцінити багато даних та отримати результати про перебіг багатьох захворювань за рівнем молекул середньої маси та змін еритроцитарного. Мета дослідження – вивчити зміни показників ендогенної інтоксикації за рівнем молекул середньої маси та змін еритроцитарного індексу в щурів із доброякісною гіперплазією простати за поєднаної дії етанолу. Матеріали і методи. Експериментальних тварин поділили на 4 групи: перша (контрольна група) – щури, яким протягом 28 діб вводили дистильовану воду перорально; друга група – тварини, яким протягом 28 днів вводили 40 % розчин етанолу із розрахунку 2 мл/100 г маси тіла перорально 1 раз на добу. У щурів третьої групи моделювали розвиток доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) за допомогою підшкірного введення ампульного 5 % тестостерону в дозі 0,1 мг/кг 1 раз на добу тривалістю 28 діб; у четвертій групі (12 тварин) відтворювали модель ДГПЗ із додатковим токсичним впливом 40 % розчину етанолу із розрахунку 2 мл/100 г маси тіла внутрішньо 1 раз на добу тривалістю 28 діб. Результати. У результаті досліджень, які ми провели, у тварин різних дослідних груп за умов експериментального моделювання доброякісної гіперплазії простати виявлено, що відбувається поступове зростання показників ендогенної інтоксикації на 7-шу, 14-ту, 21-шу доби експерименту. Найвищих показників усі маркери ендогенної інтоксикації (ЕІ) досягли на 21 добу дослідження.