ПРИЧИНИ ТРОМБОЗУ ВІДДАЛЕНОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ РЕКОНСТРУКЦІЇ АОРТО-КЛУБОВО-СТЕГНОВОГО АРТЕРІАЛЬНОГО БАСЕЙНУ

Резюме. Основною причиною розвитку ускладнень пізнього післяопераційного періоду в пацієнтів після реконструктивних втручань на магістральних артеріях нижніх кінцівок вважається прогресування некорегованого атеросклеротичного процесу. До найчастіших ускладнень віддаленого післяопераційного періоду відносять тромбози артерій та шунтів, несправжні аневризми анастомозів, інфекційні ускладнення із поширенням процесу на судинні експлантати. Поряд з цим діагностують ряд віддалених ускладнень, що розвиваються в результаті не застосування деяких способів та методів оперативного втручання у складі реконструктивних операцій на магістральних артеріях [4]. Мета дослідження – встановити причини тромбозу у віддаленому післяопераційному періоді реконструкції аорто-клубово-стегнової зони і на їх основі запропонувати об’єм реваскуляризації аорто-клубово-стегнового басейну з метою попередити їх розвиток. Матеріали і методи. Протягом 2006–2019 рр. оперативному лікуванню піддано 522 хворих з приводу атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової зони. У віддаленому післяопераційному періоді діагностовано 148 (28,35 %) пізніх ускладнень, з яких у 47 (33,81 %) спостереженнях виявлено пізній тромбоз сегмента реконструкції. Серед останніх у 37 спостереженнях – пізній тромбоз бранші аорто-клубово-біфеморального алопротеза, у 4 пацієнтів – пізній тромбоз бранші аорто-клубово-біфеморального алопротеза й одноіменної глибокої артерії стегна (ГАС), у 6 пацієнтів – тромбоз клубово-стегнового сегмента контрлатеральної нижньої кінцівки. Результати. У 47 (33,81 %) спостереженнях виявлено пізній тромбоз сегмента реконструкції. Представлено деякі причини розвитку тромбозу пізнього післяопераційного періоду, в яких має місце прогресування атеросклеротичного процесу, особливо в певних сегментах артеріального русла, які не були охоплені оперативним втручанням. До них віднесено 4 спостереження із пізнім тромбозом бранші аорто-клубово-біфеморального алопротеза й одноіменної ГАС та 6 спостережень із тромбозом клубово-стегнового сегмента контрлатеральної нижньої кінцівки. При врахуванні рівня стенотичного процесу клубово-стегнового сегмента контрлатеральної нижньої кінцівки в першому випадку та визначенні показника пікової систолічної швидкості (ПСШ) й індексу резистентності (ІР) на рівні ГАС та тібіоперинеального стовбура (ТПС) у другому в умовах включення наведених артеріальних сегментів у об’єм реваскуляризуючого втручання можна попередити розвиток пізнього тромбозу наведених сегментів. Висновки. Розвиток пізнього тромбозу на наведених артеріях магістральних сегментів можна попередити шляхом їх включення в об’єм реваскуляризуючого втручання.