ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПЕНСАТОРНО-АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЖІНОК, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ МАСТЕКТОМІЮ

Захворюваність і лікування раку молочної залози (РМЗ) на сьогодні залишається серйозною медико-соціальною проблемою, відмічається підвищення інтересу до психологічних проблем пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями, насамперед в аспекті попередження у них порушень психічного здоров’я і формування ефективних психологічних компенсаторних механізмів адаптації.Мета дослідження – вивчити компенсаторно-адаптаційні ресурси жінок.Матеріали і методи. На базі онкологічної лікарні було проведено дослідження, в рамках якого обстежено 104 пацієнтки, які перенесли мастектомію унаслідок раку молочної залози, з них основну группу (ОГ) склали 72 пацієнтки, що перенесли радикальну мастектомію, групу порівняння (ГП) – 32 жінки після секторальної мастектомії. У роботі використовували методику Лазаруса “Способи копінга”, методику діагностики індексу життєвого стилю (ІЖС) (опитувальник Плутчика – Келлермана – Конте), опитувальник ТОБОЛ.Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів виявив характер адаптаційного потенціалу кожної із обстежених пацієнток. Було виявлено схильність до використання механізмів психологічного захисту (МПЗ), а не копінг-стратегій, підвищений загальний рівень МПЗ і переважання в їх структурі “заперечення” (адаптивний МПЗ), “проекції” і “реактивного утворення” (дезадаптивні МПЗ). Провідними копінг-стратегіями були “дистанціювання” (неконструктивна копінг-стратегія), “прийняття відповідальності” (відносно конструктивна), рідше використовували “самоконтроль” (конструктивна) і “тікання – уникнення” (неконструктивна). Отже, були визначені маркери психічної дезадаптації, які тісно пов’язані з особливостями стилю захисної і стресдолаючої поведінки. Це підвищений загальний рівень напруження МПЗ, превалювання в структурі дезадаптивних МПЗ і неконструктивних копінг-стратегій. Аналізуючи середні бали за блоками ТРнЗ, виявлено, що у хворих ГП показники першого блока (найбільш адаптивного) вищі, ніж у жінок ОГ. Рівні другого і третього блоків у осіб ОГ суттєво перевищують такі у пацієнток ГП.Висновки. Отримані дані свідчать про більш несприятливу реакцію на захворювання у пацієнток ОГ. Це дало змогу прийняти клініко-обґрунтоване рішення щодо вибору психотерапевтичних мішеней (інтра- чи інтерпсихічні) та методів психокорекції (психотерапевтичних методик) у кожному індивідуальному випадку.