АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ КЛІТИННИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРАКТИЧНІЙ СТОМАТОЛОГІЇ

Розвиток сучасної імплантологічної галузі, що дозволяє провести ефективну реабілітацію стоматологічних пацієнтів у випадках часткової та повної адентії, передбачає скорочення кількості відносних протипоказань до встановлення титанових інтраосальних конструкцій, особливо у випадках дефіциту кісткової тканини чи недостатніх геометричних параметрах резидуального гребеня.Мета дослідження – проаналізувати результати застосування принципів клітинної інженерії у стоматологічній практиці за даними проведених клінічних, лабораторних та експериментальних досліджень, опублікованих у періодичних наукових виданнях та обґрунтувати потребу систематизації різних підходів до підвищення ефективності реконструктивних маніпуляцій у щелепно-лицевій ділянці.Матеріали і методи. В ході ретроспективного аналізу літературних джерел було проаналізовано 98 наукових публікацій, з яких дані 32 були детально репрезентовані як такі, що значно відрізняються або ж представляють різні якісні підходи реконструктивних маніпуляцій у стоматологічній практиці. Пошук первинних даних проводили з використанням пошукової системи Google Scholar за ключовими словами, з формулюванням пошукового запиту у вигляді окремих слів або ж словосполучень. Вибірку відповідних публікацій здійснювали з використанням методу контент-аналізу, принципи використання якого дозволили систематизувати результати цільових наукових досліджень у програмному забезпеченні Microsoft Excel 2013 (Microsoft Office, 2013).Результати досліджень та їх обговорення. Проведено аналіз застосування принципів клітинної інженерії у стоматологічній практиці за даними клінічних, лабораторних та експериментальних досліджень, дозволяє зробити висновок про складність систематизації отриманих результатів, у зв’язку із різним методологічним підходом до проведення досліджень, використанням різних параметрів оцінки вихідних та кінцевих результатів, та відмінністю цільового призначення того чи іншого методу регенераторної терапії – від фактичного відновлення певного об’єму кісткової тканини до підтвердження думки про існуючий регенераторний потенціал.Висновки. Подальша розробка та модифікація існуючих підходів регенеративної терапії матеріалами 3 покоління за Egusa (2012) забезпечує підвищення ефективності проведення різних типів реконструктивних втручань у щелепно-лицевій ділянці, а відсутність відповідних алгоритмів менеджменту стовбурових клітин, їх адекватного збору та трансферу з подальшою підсадкою залишається актуальними питаннями регенераторної терапії в стоматології.