ДЕСТРУКТИВНИЙ УСКЛАДНЕНИЙ ОНІХОМІКОЗ ІЗ ВРОСТАННЯМ НІГТЯ: АНАЛІЗ СЕРІЇ КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ, КОМПЛЕКСНЕ ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Частими варіантами хірургічної патології нігтів є оніхокриптоз (інкарнація нігтя) та деструктивний оніхомікоз, що становлять більше половини усіх звернень за медичною допомогою при оніхеальній патології. Як відомо, серед нозологічних форм гнійно-некротичної деструктивної хронічної та комбінованої патології дистальних фаланг пальців, вростання нігтя становлять значну кількість неускладнених і ускладнених випадків.Мета дослідження – конкретизувати оптимальну послідовність комплексного лікування, включаючи локальну та системну терапії, операційні втручання у пацієнтів із захворюваннями нігтів, ускладненими мікотичною інкарнацією.Матеріали і методи. За п’ятирічний період (2011–2016 рр.) було діагностовано 325 випадків інкарнованого оніхомікозу. В 182 пацієнтів було підтверджено пізні рецидиви оніхокриптозу після попередніх хірургічних втручань в інших клініках. За допомогою клінічного аналізу встановлено наявність взаємозв’язків між клінічними варіантами хронічної гнійно-некротичної інфекції та комбінованих процесів на тлі коморбідності.Результати досліджень та їх обговорення. Підтверджено, що хірургічні операції за методиками Dupuіtren, Emmert-Schmiden та інших є дуже травматичними, дисфігурують і деформують нігтьову пластину та спричиняють функціональні порушення, в 2–20 % випадків (залежно від відсутності або наявності комбінованої патології – оніхокриптозу та оніхомікозу) виникають рецидиви. У 22,58 % випадків інкарнація виникла на тлі облітеруючого ураження артерій нижніх кінцівок: атеросклерозу в 60, цукрового діабету – в 22 пацієнтів. Враховуючи ризик ускладнень у хворих із вираженою фоновою облітеруючою патологією артерій, перевагу надавали резекції ураженого нігтя. Пікову частоту спостережень трихофітних уражень клінічно підтверджено у групах пацієнтів 40–50 і 50–60 років. Уростання нігтя лівого галюкса було виявлено у 58,68 % вибірки, правого рідше – у 39,94 %, наявність вростання нігтів галюксів обох стоп – у 1,38 % субвибірки. Системну терапію ітраконазолом застосовували до операційного лікування (базової санації уражених нігтів) та в післяопераційний період. У пацієнтів з облітеруючою патологією артерій нижніх кінцівок часто виявляли комбіноване ураження: патологічне вростання мікотично уражених нігтів. Підтверджено три варіанти дерматофітоми: фронтальна (передня) центральна – до 25 % ерозування нігтя (45 випадків), субтотальна – від 25 до 70 % (без ураження росткової зони нігтя) (38 випадків), тотальна – від 70 до 90 % (з ураженням росткової зони нігтя) (інші випадки). Пізні незадовільні результати комплексного лікування деструктивного оніхомікозу, поєднаного з вростанням (виникнення компресійних рецидивів), перш за все визначаються технічними помилками операційних втручань (невідповідний вибір методу та обсягу резекції, травматичне виконання оніхектомії, неповноцінне виконання парціальної матриксетомії).Висновки. Упровадження превентивної системної терапії ітраконазолом у процесі етапів операційного лікування (базової санації оніхеальних уражень та вогнищ мікотичної інкарнації), блокоподібної епоніхектомії як основного доступу до уражених країв нігтів є оптимальними та, на нашу думку, первинними заходами комплексного лікування, остання створює можливість розширення доступу для резекції/видалення нігтьових пластин, ревізії та санації субоніхеальних структур. Парціальна маргінальна матриксектомія звужує ніготь, попереджуючи рецидив, рекомендована в усіх випадках (за умов мікотичної інкарнації – методом діатермокоагуляції) як первинний антирецидивний захід; є фрагментом трикомпонентних хірургічних втручань, що дозволяє зменшити кількість повторних післяопераційних вростань.