ВИКОРИСТАННЯ АНАТОМІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ У ПОЗИЦІОНУВАННІ ДАТЧИКА ПРИ СОНОГРАФІЇ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА

У структурі травм надп’ятково-гомілкового суглоба переважають ушкодження зв’язок, які можуть становити 70–75 % усіх ушкоджень даної ділянки. Сьогодні “золотим стандартом” у діагностиці ушкоджень зв’язкового апарату вважають магнітнорезонансну томографію (МРТ) з чутливістю 90 % і специфічністю 83 %. Однак обмежена доступність МРТ та висока вартість обстеження не дозволяють сьогодні включити цей метод діагностики в алгоритм діагностичних заходів при ушкодженні зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба. Доступним методом візуалізації ушкоджень зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба є ультразвукове обстеження. Однак анатомічні особливості ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба ускладнюють процедуру УЗ-дослідження зв’язкового апарату, що залишається предметом обговорень в іноземній науковій літературі.Мета дослідження – використовуючи анатомічні орієнтири, визначити оптимальне положення сонографічного датчика для отримання чіткої візуалізації та проведення ультразвукової оцінки зв’язок ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба у людей молодого віку.Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 36 людей молодого віку, з них ‒ 19 чоловіків і 17 жінок. Середній вік обстежуваних становив (21,3±1,26) року. Проводили одночасне сонографічне дослідження обох суглобів. Загалом обстежено 72 суглоби. Обстеження виконували апаратом Aloka SSD 2000 з використанням високочастотного широкосмугового датчика з робочою частотою 7–12 МГц. Надп’ятково-гомілковий суглоб досліджували в чотирьох положеннях датчика: передньому, боковому, задньому і присередньому. В якості анатомічних орієнтирів використовували суглобову щілину надп’ятковогомілкового суглоба, передній та задній край бічної кісточки, великий та малий горбки присередньої кісточки.Результати досліджень та їх обговорення. На ехограмах зв’язки надп’ятково-гомілкового суглоба ідентифікувались як гіпоехогенні, фібрилярні структури з властивостями анізотропного ефекту. Вираження анізотропного ефекту залежало від кута розташування датчика відносно зв’язки. Результати, отримані в процесі сонографії, свідчать про доцільність упровадження в повсякденну практику ультразвукового методу діагностики з метою ідентифікації ушкоджень зв’язкового апарату надп’ятковогомілкового суглоба.Висновки. Дані, отримані в процесі дослідження, свідчать про доцільність упровадження в повсякденну практику ультразвукового методу діагностики при травматичних ушкодженнях зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба. Знання нормальної анатомії і позиціонування УЗ-датчика з використання анатомічних орієнтирів має важливе значення для оптимального відображення обстежуваних структур суглоба.