АДИКЦІЇ У ХВОРИХ НА ТРИВОЖНО-ФОБІЧНІ РОЗЛАДИ (ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ)

Якщо раніше в клінічній медичній практиці адиктивна поведінка розглядалась переважно в рамках субстанційних (хімічних) залежностей, то в сучасній психіатрії все більшої уваги набирає проблематика розвитку несубстанційних їх варіантів (психічних, поведінкових або, як ще їх позначають, психологічних залежностей: інтернет-залежність, компульсивне переїдання або навпаки надмірне захоплення дієтами чи здоровим способом життя, шопоголізм, трудоголізм, гемблінг, сексуальна залежність і багато інших).Мета дослідження – провести клініко-психопатологічний аналіз адиктивної поведінки у хворих на тривожно-фобічні розлади.Матеріали і методи. У статті використано клініко-психопатологічне дослідження (збір та аналіз анамнестичних даних, скарг та клінічного стану пацієнтів); система AUD IT-подібних тестів для комплексної оцінки адиктивного статусу, а також клінікостатистичні методи аналізу отриманих даних (методи описової та порівняльної статистики, кореляційний аналіз) із використанням комп’ютерних програм Excel та SPSS . У дослідженні взяли участь 49 осіб із тривожно-фобічними розладами (F 40,8) та 52 здорові особи (контрольна група).Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз адиктивного статусу досліджених осіб включав оцінку частот адиктивних феноменів різного ступеня вираження, адиктивного потенціалу об’єктів “вживання”, середніх значень виразності адиктивних тенденцій за конкретними об’єктами “вживання”, загального показника адиктивності за сукупними даними системи AUD IT-подібних тестів, а також частот та характеру поєднання різних видів адикцій, аналіз кореляційних зв’язків між ними.Висновки. Хворі на тривожно-фобічні розлади більш схильні до формування адикцій: стани залежності від різних об’єктів “вживання” фіксують у 57,1 % хворих при р<0,0390. Найбільш розповсюдженими варіантами адикцій у всіх групах порівняння виступають залежність від тютюнокуріння, їжі, інтернету та роботи/навчання, що відображає загальнопопуляційні тенденції адиктивного стану нашого суспільства. Хворі на тривожно-фобічні розлади схильні до накопичення адикцій, тобто до формування “поєднаних” форм залежностей (Iс=0,57) порівняно з практично здоровими особами (Iс=0,25). До найбільш адиктивно небезпечних об’єктів, незалежно від групи порівняння, входили: тютюнокуріння, робота/навчання та їжа, які доповнювались іншими “специфічно небезпечними” для окремих груп порівняння об’єктами “вживання”.