ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ТЯЖКІСТЬ СИМПТОМІВ АРИТМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ҐЕНЕЗУ

Фібриляція передсердь (ФП) – найбільш поширене хронічне порушення ритму серця, що вважається епідемією XX I ст. ФП зазвичай асоціюється із погіршенням ЯЖ. Саме тому її поліпшення – одне із основних завдань при лікуванні даної групи пацієнтів.Мета дослідження – оцінити динамічні зміни якості життя (ЯЖ) та тяжкості симптомів аритмії (ТСА ) у пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанного ґенезу на фоні застосування β-адреноблокаторів (ББ ), визначити критичне значення ЧСС , як предиктор негативної динаміки ЯЖ та ТСА при 6-місячному спостереженні, виявити перевагу однієї із стратегій контролю ЧСС.Матеріали і методи. 30 пацієнтів послідовно включено у дане дослідження. Тривалість спостереження становила (238,3±17,0) дня, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилось (67,7±10,3) дня (інтервал між першим та другим візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав (170,6±17,7) дня (інтервал між другим та заключним візитами). Запис ЕКГ, холтерівський моніторинг ЕКГ (ХМ ЕКГ) та анкетування для оцінки ЯЖ та ТСА проводились під час кожного із візитів.Результати досліджень та їх обговорення. Через 6 місяців у обстежуваної групи пацієнтів значно знизилась середня ЧСС спокою в уд./хв та мс за результатами ЕКГ порівняно як із першим, так із другим візитами. При цьому під час ХМ подібної закономірності не виявлено. При оцінці показників ЯЖ та ТСА значно зменшилась кількість балів за The Minnesota living with heart failure questionnaire (МАЯЖХС Н) станом на останній візит, також зменшилась кількість балів за фізичним фактором здоров’я у цій же анкеті, причому станом уже при другому візиті. Проведений кореляційний аналіз виявив зв’язок кількості балів за шкалами ТСА EHRA та SA F із показником середньодобової ЧСС за даними 24-х год ХМ ЕКГ. При зіставленні обох стратегій жорсткий контроль показав значну перевагу щодо зниження тривалості мінімального, максимального та середнього інтервалів R-R в уд./хв та підвищення їх тривалості в мс, а отже, і відповідне зниження ЧСС за даними ЕКГ (1, 2, 3 візити), зниження середньої за добу (1, 2, 3 візити), середньої максимальної (1, 2, 3 візити), середньої мінімальної (1, 2, 3 візити), середньої в активний період (1, 2, 3 візити), середньої в пасивний період (1 візит) ЧСС в уд./хв, циркадного індексу (ЦІ) (1, 2 візити) та підвищення середньої за добу (1, 2, 3 візити), середньої максимальної (1, 2, 3 візити), середньої мінімальної (1, 2, 3 візити), середньої в активний період (2, 3 візити), середньої в пасивний період (1 візит) ЧСС в мс за даними ХМ ЕКГ.Висновки. У пацієнтів із ПФФП неклапанного ґенезу протягом 6-місячного спостереження 24-годинний ХМ показав себе об’єктивним показником контролю ЧСС . Застосування ББ при ПФФП має позитивний вплив на ЯЖ шляхом зниження інтенсивності симптомів СН за шкалою МАЯЖХС Н за рахунок поліпшення фізичного фактора здоров’я. Зафіксована під час ХМ ЕКГ середньодобова ЧСС >91 уд./хв є предиктором негативної динаміки ТСА за шкалами EHRA і SA F. Жорсткий контроль демонструє більш виражений вплив на ЧСС за даними ЕКГ та ХМ ЕКГ. Жодна із стратегій контролю ЧСС не продемонструвала своєї переваги щодо покращення ЯЖ та ТСА.