ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ “ТІОТРИАЗОЛІН” НА СТАН ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У ПІЗНІЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКА В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ

Пневмонія і виразкова хвороба шлунка – одні з найбільш поширених захворювань людини, які в ХХІ ст. залишаються важливими медико-соціальними проблемами.Мета дослідження – встановити ступінь ендогенної інтоксикації у пізній період розвитку виразкової хвороби шлунка (ВХШ) і експериментальної пневмонії (ЕП), а також вплив препарату “Tіотриазолін” на порушені показники.Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводили на 49 морських свинках-самцях масою 180–210 г. Експериментальну пневмонію викликали за методом В. Н. Шляпникова, Т. Л. Солодова, виразкову хворобу шлунка моделювали за методом В. И. Комарова. Визначали вміст МСМ при довжині хвилі 254 нм за методом І. А. Волчегорского, Д. А. Дятлова,  Е. І. Львовскої та ін., еритроцитарний індекс інтоксикації (ЕІІ) за методом А. А. Тогобаєва, А. В. Кургузкіна, І. В. Рікуна та ін. Тіотриазолін вводили внутрішньом’язово у дозі 100 мг на 1 кг маси щоденно з 10 до 18 доби експерименту і декапітували тварин під ефірним наркозом на 10 та 18 доби формування запального процесу в легенях і виразкової хвороби шлунка.Результати досліджень та їх обговорення. Еритроцитарний індекс інтоксикації в крові у тварин із ВХШ і ЕП на 10 добу значно підвищився – 85,2 % (p<0,05) відносно контрольних тварин. Результати подальших досліджень ЕІІ на 18 добу цих моделей хвороб виявили його зростання, порівняно з інтактними тваринами, – підвищився на 96,3 % (p<0,05). Рівень МСМ на 10 добу зріс відносно тварин першої групи на 98,5 % (p<0,05), а надалі цей показник зазнав свого апогею – 107,2 % (p<0,05).Висновки. Виявлено наростання ендогенної інтоксикації у пізній період розвитку ЕП і ВХШ. Використання препарату “Тіотриазолін” зумовлює позитивний його вплив на концентрацію ЕІІ і МСМ за умов розвитку ЕП і ВХШ.