МЕДСЕСТРИНСЬКА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ ОБСТРУКЦІЮ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) належить до прогресуючих захворювань суспільства і є провідною причиною смертності населення у багатьох економічно розвинених країнах світу, що становить значиму медичну і соціальну проблему, не обминає стороною жоден прошарок суспільства. Сучасні методи діагностики ХОЗЛ та арсенал лікарських засобів не завжди досягають стійких ремісій, що погіршує якість життя хворих, тому пошук доступних, дешевих методів реабілітації пацієнтів є актуальним.Мета дослідження – медсестринське дослідження та оцінка якості життя хворих на бронхіальну обструкцію різного генезу до та після навчальних програм, а також розробка рекомендацій щодо удосконалення догляду і профілактики хвороби при даній патології в умовах Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру (ТОПТД) та навчання хворих правилам якісного життя.Матеріали і методи. Дослідження складалося з 3 етапів. Перший етап – аналіз історій хвороб пацієнтів із ХОЗЛ та туберкульозом легень (ТБЛ), які мали бронхообструктивний синдром (БОС) та їх анкетування. Другий етап – на основі отриманих даних адаптування та застосування уже відомих навчальних програм до специфіки ТОПТД для пацієнтів із специфічними та неспецифічними ураженнями легень. Третій етап – оцінка якості життя у хворих до та після навчально-реабілітаційного процесу. Ретроспективно проведено аналіз 60-ти історій хвороб пацієнтів із легеневою бронхообструкцією в період за 2015– 2016 рр., з них – 30 хворі на ХОЗЛ, інші 30 – на ТБЛ.Результати досліджень та їх обговорення. У процесі комплексного лікування, навчання і реабілітації хворих із БОС різного генезу, поряд з оцінкою тяжкості клінічного перебігу захворювання, дослідженням вентиляційної функції легень варто визначати рівень якості життя пацієнтів. У пацієнтів із бронхообструкцією відзначається значне погіршення якості життя, яке виявляється у зниженні повсякденної життєвої активності пацієнтів і зумовлене впливом симптомів захворювання на фізичну, психічну й емоційну сфери пацієнтів. При ранньому включенні у комплексне лікування індивідуальних програм тривалої фізичної реабілітації і психокорекції можна досягти тривалого поліпшення якості життя хворих та істотно змінити психоемоційний статус пацієнтів, зменшуючи рівень депресії і тривоги.Висновки. Оптимальною формою реабілітації стаціонарних хворих на ХОЗЛ та ТБЛ, поліпшення якості життя пацієнтів є активна навчальна робота з пацієнтами, яка повинна включати програми групового й індивідуального навчання їх, боротьбу з тютюнокурінням, корекцію порушень психологічного стану та фізичні реабілітаційні заходи, а також підвищення толерантності до фізичного навантаження у хворих із БОС.