ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ КИСНЕВОГО ДИСБАЛАНСУ В ЩУРІВ ІЗ ГОСТРИМ РЕСПІРАТОРНИМ ДИСТРЕС-СИНДРОМОМ

У  статті  наведено  результати  впливу  інсуфляції  киснем, похідного  ксантину  –  солі  3-(8-бромо-1,3-диметил-2,6-діоксо-2,3-дигідро-1Н-пурин-7(6Н)-іл)пропаноату (субстанції “КД-234”) та  реамберину  на  показники  поглинання  кисню  та  сатурації венозної  крові  на  фоні  експериментального  гострого  респіраторного  дистрес-синдрому.  Встановлено,  що  під  впливом експериментального ГРДС у щурів, незалежно від стійкості до гіпоксії,  показник  поглинання  кисню  достовірно  збільшується, сатурація кисню венозної крові – знижується, порівняно з контрольною групою, причому у середньостійких до гіпоксії тварин більше зростає ППО 2 та меншою мірою знижується SvO 2 , ніж у низькостійких до гіпоксії тварин. Застосування з корегувальною метою  інсуфляції  киснем,  субстанції  “КД-234”  та  реамберину супроводжується зниженням ППО2 та підвищенням SvO 2 , проте найдієвішим засобом у тварин з ГРДС і різною стійкістю до гіпоксії виступає субстанція “КД-234”.