ВПЛИВ ІМУНОДЕФІЦИТУ НА РЕЗУЛЬТАТИ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ І ТУБЕРКУЛЬОЗ ІЗ РОЗШИРЕНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ У ПОЄДНАННІ З ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ

Обстеження й антимікобактеріальну терапію (АМБТ) на тлі антиретровірусної терапії – АРТ (І група хворих, n=60) і без АРТ (ІІ група хворих, n=52) проводили хворим на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), у тому числі туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ), у поєднанні з ВІЛ-інфекцією з рівноцінним поділом на 3 підгрупи в кожній групі: з вихідним рівнем СД 4 клітин<100 (ІА, n=30 і ІІА, n=23) і з СД 4 >100 клітин  в 1 мм 3 (ІБ, n=30 і ІІБ, n=29), серед яких з РРТБ (ІВ, n=12 і ІІВ, n=12). Після завершення основного курсу АМБТ за результатами когортного аналізу через 18–24 місяців за показником “вилікування” вдається досягти у 76,7 % пацієнтів І групи, у тому числі в 70,0 % пацієнтів підгрупи ІА, у 83,4 % – підгрупи ІБ та у 58,4 % – підгрупи ІВ, що суттєво вище порівняно з ІІ групою (21,2 %) та її підгрупами ІІА, ІІБ і ІІВ відповідно 4,3, 34,5 і 16,6 % (р<0,05). Аналогічну закономірність відмічають і щодо показника “померли”: він зменшується в 3,8 раза у хворих І групи, у тому числі в підгрупах ІА, ІБ і ІВ відповідно в 4,4, 3,1 і 3,5 раза порівняно з ІІ групою та її підгрупами (ІІА, ІІБ і ІІВ).