Ендоскопічно-морфологічна оцінка гемостазу при кровоточивих гастродуоденальних виразках

Мета роботи: оцінити ендоскопічні та морфологічні критерії активності кровотечі з прогнозуванням ймовірності її рецидиву за умови хронічної активної гастродуоденальної виразки. Матеріали і методи. Проаналізовано ендоскопічну картину у 378 хворих із хронічними кровоточивими виразками шлунка та дванадцятипалої кишки за класифікацією Forrest. Пацієнтів чоловічої статі було 257 (67,98 %), жіночої – 121 (32,02 %). З Forest ІA, IB, IIA, IIB, ІІС було 231 (61,11 %) пацієнт, яким проводили ендоскопічний гемостаз (ін’єкційна терапія чи аргоноплазмова коагуляція). У 147 (38,89 %) пацієнтів гемостаз не проводили через ендоскопічну картину активності кровотечі за Forest III. Біопсію брали з ділянки періульцерозного інфільтрату під час проведення ендоскопічної діагностики перед проведенням гемостазу в день госпіталізації в стаціонар. Гістологічний матеріал фіксували в розчині формаліну, готували мікроскопічні скельця з фарбуванням за гематоксилін і еозин. Обчислення даних дослідження проводили на основі застосування стандартних програмних продуктів обробки інформації “Statistica”. Результати досліджень та їх обговорення. Порівняльна оцінка методів ендоскопічного гемостазу виявила переваги аргоно­плазмової коагуляції над ін’єкційними методами, що може трактуватися як “золотий стандарт” при виборі методу ендоскопічного гемостазу. Перспективою дослідження є вибір хірургічної тактики залежно від прогнозу вірогідностей рецидиву кровотечі, залежно від кількісного відношення репаративних та деструктивних клітин у біоптатах виразкової інфільтрації у хворих із нестійким гемостазом.