
Структурні зміни внутрішніх органів на фоні змодельованого гострого поширеного перитоніту
Author(s) -
А. А. Ковальчук,
Т. В. Дацко,
І. Я. Дзюбановський,
В. Г. Дживак
Publication year - 2022
Publication title -
špitalʹna hìrurgìâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2414-4533
pISSN - 1681-2778
DOI - 10.11603/2414-4533.2021.4.12714
Subject(s) - computer science , art
Мета роботи: вивчення морфологічних та гістохімічних змін внутрішніх органів у піддослідних тварин на третю добу змодельованого експериментального гострого поширеного перитоніту.
Матеріали і методи. В експерименті було використано статевозрілі нелінійні щури-самки масою 180–220 грам. Гострий поширений перитоніт був змодельований шляхом інтраперитонеального введення 1 мл 30 % калової суспензії на 100 г маси тіла щура. Тварин виводили з експерименту на третю добу шляхом декапітації під тіопенталовим наркозом. З метою подальшого проведення патоморфологічного та гістохімічного дослідження були забрані часточки печінки, очеревини, нирки та легені. Гістологічні препарати забарвлені гематоксилін-еозином. Фотодокументація зображення з гістологічних препаратів проводилась за допомогою виводу на монітор комп’ютера за допомогою мікроскопа Nicon eclipse C та цифрової відеокамери (Digital Camera SCMOS) за допомогою програмного забезпечення ToupWiew при різних збільшеннях.
Результати досліджень та їх обговорення. У легенях виявлено збільшення кровонаповнення судин дрібного калібру без проявів периваскулярного набряку. Дослідження на виявлення бактерій, яке проводили за методом Гімзи та за Грамом–Вейгертом, встановило наявність поодиноких грампозитивних бактерій переважно в просвітах судин та в стромі поряд із запальними інфільтратами, про що свідчать кольорові включення. Гістологічне дослідження нирок встановило незначне кровонаповнення кіркової і мозкової речовини. Гістологічне дослідження печінки на третю добу експериментального перитоніту встановило значне розширення та повнокрів’я центральних вен, із компресією центролобулярних гепатоцитів, достатньо помірне розширення синусоїдів із незначною кількістю еритроцитів та макрофагів їх у просвітах. Реакція очеревини на третю добу після моделювання розлитого перитоніту проявлялася наростанням запальної гіперемії, набряку, який поширювався на м’язову тканину.
Змодельований гострий поширений перитоніт характеризувався не лише запаленням листків очеревини, а й імунною реакцією інших органів.