Спосіб зʼєднання мʼяких тканин аутогенним шовним матеріалом

Мета роботи: розробити спосіб виготовлення автогенних шовних ниток як шовного матеріалу та спосіб зʼєднання мʼяких тканин, з метою запобігання розвитку імунних та запальних процесів у тканині навколо накладених хірургічних швів, що забезпечує повне розсмоктування автогенних фіброзних шовних ниток, та поліпшити результати загоєння хірургічної рани первинним натягом без подальшого видалення шовного матеріалу.Матеріали і методи. У дослідження включено 56 пацієнтів, яким проведено зʼєднання мʼяких тканин хірургічним шовним матеріалом. Хворих залежно від застосування шовного матеріалу умовно поділили на 2 групи. Першу (контрольну) групу склали 28 пацієнтів, яким було виконано зʼєднання мʼяких тканин “традиційним” хірургічним шовним матеріалом. Другу (основну) групу склали 28 пацієнтів, яким було виконано зʼєднання мʼяких тканин автогенним хірургічним шовним матеріалом. Всі пацієнти обстежені згідно з клінічними протоколами. Проведено забір та використання власного автогенного шовного матеріалу у 28 пацієнтів, прооперованих із приводу різних планових та ургентних хірургічних захворювань черевної порожнини (черевні грижі, гострий і хронічний холецистити, проривна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, кишкова непрохідність, травми живота, ургентна гінекологічна патологія та ін.).Результати досліджень та їх обоговорення. У контрольній групі пацієнтів ускладнення лігатурна нориця виявлені в 3 (10,7±0,6) % випадках, лігатурний абсцес в 5 (17,8±0,7) % випадках, перифокальна гранулема в 4 (14,3±0,7) % випадках, перифокальне запалення проявилось в усіх 28 випадках, що склало (100,0±0,0) %, алергічні реакції проявились у 2 пацієнтів (7,1±0,5) %.В основній групі пацієнтів ускладнення у вигляді лігатурного абсцесу виявлено лише в 1 випадку, що склало (3,7±0,4) %. Всього з 28 (100) % прооперованих пацієнтів у цій групі ускладнення виникли в 1 пацієнта, що склало лише (3,7±0,4) % ускладнень. В обох групах ускладнення лігатурний свищ виявлені в 3 (5,4±0,30) % випадках, лігатурний абсцес в 6 (10,7±0,4) % випадках, перифокальна гранулема в 4 (7,1±0,3) % випадках, перифокальне запалення 28 (100,0±0,0) %, алергічні реакції 2 (3,6±0,2) %. Майже всі види ускладнень виникли в контрольній групі, що склало (53,6±0,9) % і лише 1,7 % ускладнень виникло в основній групі.