Оригінальний метод лапароскопічного лікування двосторонніх пахових гриж

Мета роботи: дослідити вплив модифікації методики ТАРР на післяопераційне відновлення пацієнтів і можливість за допомогою оригінального методу зменшити кількість ускладнень у пацієнтів із паховими грижами різного генезу. Матеріали і методи. Прооперовано 54 пацієнти з двосторонніми паховими грижами за модифікованою методикою ТАРР-1. 61 пацієнта старше 65 років та 44 пацієнти до 45 років було прооперовано за трьома різними методиками. Кожна група пацієнтів була на спостереженні і проходили плановий огляд кожні 3 місяці впродовж 1,5 року. Результати досліджень та їх обговорення. Ускладнення в усіх трьох групах були в середньостатистичних межах. Спостерігали незначне зменшення числа пацієнтів групи 1 із післяопераційним болем порівняно з пацієнтами із групи 2 та 3. Після проведення модифікованої операції ТАРР-1 кількість рецидиву грижі з двох сторін склала лише 0,54 %, що значно нижче середніх статистичних значень по країні. Правильне ушивання очеревини та мінімальна фіксація імпланта збільшує прогноз на одужання, а використання великих сіток запобігає появі стегнових гриж. Незалежно від методу лікування пахових гриж, повсякчас є ризик виникнення рецидиву та появи тривалого післяопераційного болю. За допомогою модифікованих оригінальних методів лікування пахових гриж можливо зменшити число пацієнтів із рецидивами та появою післяопераційного болю. Модифікована операція ТАРР-1 рекомендована для лікування двосторонніх гриж у людей різного віку та статі. Між кількістю зон кріплення сітки і частотою появи рецидивів закономірностей не встановлено.