Безпосередні результати лікування некрозу низведеної кишки після сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки

Мета роботи: підвищення ефективності лікування хворих на рак прямої кишки.Матеріали та методи. Матеріалом для роботи слугували дані 271 пацієнта з некрозом низведеної кишки. Усіх хворих з даним ускладненням розділили на дві групи: контрольну (176 пацієнтів) та досліджувану (95 пацієнтів).Результати досліджень та їх обговорення. Для лікування хворих контрольної групи застосовували колостомію, для лікування пацієнтів досліджуваної групи – оптимізовано тактику лікування некрозу низведеної кишки залежно від часу її виникнення і рівня некрозу: у пацієнтів з раннім високим некрозом низведеної кишки показана ампутація низведеної кишки, у пацієнтів з раннім низьким некрозом низведеної кишки показане донизведення низведеної кишки зі сторони промежини; у пацієнтів з пізнім некрозом низведеної кишки показане відключення лівої половини товстої кишки шляхом формування петельної трансверзостоми на правій половині товстої кишки з одночасним тампонуванням тазової порожнини та армуванням анального каналу для запобігання його стенозу.Інтраопераційні ускладнення спостерігали у (10,3±1,8) %, в контрольній групі – у (13,1±2,5) %. Застосування розробленої тактики дозволило знизити (p<0,05) ризик післяопераційних ускладнень у цієї категорії пацієнтів, ВР=0,54 (95 % ДІ 0,29–0,99) порівняно з раніше використовуваною методикою. Частота післяопераційних ускладнень склала (21,6 ± 3,1) % в контрольній групі і (11,6 ± 3,3) % в досліджуваній групі. Завдяки використанню розробленої тактики лікування спостерігається зменшення післяопераційної летальності у 2 рази – з (12,5 ± 2,5) % (22 пацієнти) до (6,2 ± 2,5) % (6 пацієнтів).