Оцінка віддалених результатів лікування хворих із ускладненим синдром діабетичної стопи та визначення шляхів надання їм медико-соціальної допомоги

Мета роботи: проаналізувати структуру віддалених результатів хворих іза ускладненим СДС з визначенням показника фізичного і психологічного компонентів здоров’я, стану їх протезування та корекції взуття в ортопедичній майстерні.Матеріали і методи. Під наглядом перебували 724 хворі з ускладненим СДС віком від 36 до 87 років. У 71 (9,8 %) пацієнта захворювання було обтяжене сепсисом. Померли 36 хворих із ускладненим СДС без сепсису (летальність 5,5 %) та 42 – з сепсисом (летальність 59,1 %). На амбулаторне лікування виписали 617 хворих з ускладненим СДС та 29 пацієнтів, які перенесли сепсис. Терміни проведення контрольного огляду були 6 місяців, 1, 2, 3 та 5 років.Результати досліджень та їх обговорення. Показник фізичного та психологічного компонентів здоров’я через півроку не перевищував (43,2±4,7) ум. од. у хворих, котрим виконані “малі” ампутації та (31,3±3,6) ум. од. (Р < 0,05) у пацієнтів після “високих” ампутацій. Через 2 роки покращення в цьому напрямку не відбувалося. Лише одна пацієнтка протезована, менш ніж 25 % хворих користується ортопедичним взуттям. Серед хворих, які перенесли сепсис та були виписані із стаціонару протягом першого року чи навіть раніше, померли 11 (42,3 %), а впродовж 2 – 3 років 12 (46,2 %) хворих. Через 5 років отримано такі дані: з 364 хворих, яких оперували з приводу гангрени нижньої  кінцівки, вижили 23 (6,3 %), а “високу” ампутацію контрлатеральної кінцівки виконано 48 (13,2 %) пацієнтам. З 253 пацієнтів, в анамнезі яких були “малі” ампутації, протягом 5 років були оперовані на передньому відділі стопи цієї ж кінцівки в 14,2 % випадків (36 хворих), на контрлатеральній кінцівці – (12,2 %) 31 хворий. Всього померли 127 (50,2 %) пацієнтів. Дані інших 17 хворих (6,7 %) з’ясувати не вдалося. Віддалені результати у хворих з ускладненим СДС свідчать про відсутність динамічного спостереження за цими хворими на амбулаторному етапі лікування. Оптимально, щоб питання протезування хворих після “високих” ампутацій та підбір ортопедичного взуття пацієнтам після “малих” було б включено до Національної програми допомоги хворим на цукровий діабет.